programa - Сайт Міжнародного конкурсу ім. Мирона Старовецького

Наталія Бондарук, викладач Тернопільського музичного коледжу ім. Соломії Крушельницької

 

"Якщо сурма видасть невиразний звук, хто приготується до бою?"

5-10 листопада 2018 року в Тернополі відбувся VIII Міжнародний конкурс молодих трубачів та валторністів імені Мирона Старовецького. Цей конкурс був започаткований ще у 1999 році вдячними учнями з метою увічнення пам’яті їхнього незабутнього вчителя, талановитого педагога, викладача по класу труби Мирона Старовецького, який впродовж 35-ти років праці в Тернопільському музичному училищі підготував понад 100 музикантів, що тепер гідно репрезентують його виконавську школу. Серед них – заслужений артист України, професор Львівської музичної академії ім. М. Лисенка Роман Наконечний;  заслужений артист України, доцент Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, професор Луганської академії музики Володимир Подольчук; доцент Одеської музичної академії Ігор Борух та багато, багато інших артистів оркестрів та педагогів. Але натхненником та головним організатором конкурсу став один із колишніх учнів – викладач-методист вищої категорії Тернопільського музичного коледжу ім. Соломії Крушельницької Богдан Жеграй, який продовжив педагогічний досвід свого вчителя в рідному закладі.

 

Історія конкурсу молодих трубачів ім. М.Старовецького є і поступовою, і стрімкою: спершу він був обласним, невдовзі став всеукраїнським, і ось уже восьмий раз пройшов у статусі міжнародного, приймаючи до своїх змагань все більше і більше учасників і з України, і з-за кордону. Вперше цього року він приєднав ще один інструмент – валторну, і зовсім не випадково. Уже з 2010 року з ініціативи викладачів класу валторни Тернопільського музичного училища, Кушнірика Мирослава Мар’яновича та Процака Богдана Федоровича, регулярно проводилися форуми валторністів, на які приїжджали учні музичних шкіл Тернопільщини, училищ, студенти академій. Програма форумів являла собою творчі зустрічі, методичні конференції та майстер-класи провідних педагогів. А ще концерти, їхні спільні концерти були незабутніми – наприклад, на одному з них прозвучав твір у виконанні всіх учасників, 16-ти валторн. А ще в класі валторни були талановиті учні, які здобували призові місця на різноманітних конкурсах. Так  був напрацьований необхідний досвід, щоб вийти самим на рівень конкурсу, і трубачами була запропонована гарна можливість –  стати валторністам частиною їхнього конкурсу, який уже був добре відомим, та спрямувати до нього своїх кращих виконавців.  

      До оргкомітету цьогорічного конкурсу ім. М. Старовецького увійшли: Шергей Григорій Платонович, заслужений діяч мистецтв України, директор департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації, голова оргкомітету; Бриль Марина Миколаївна, директор Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти навчальних закладів культури і мистецтв України; Буяк Богдан Богданович, ректор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, доктор філософських наук, професор; Крисоватий Андрій Ігорович, ректор Тернопільського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор, академік академії економічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України; Римар Лариса Іванівна, директор Тернопільського обласного державного музичного училища ім. С. А. Крушельницької; Лемішка Ярослав Петрович, народний артист України, директор Тернопільської обласної філармонії; Якубець Ярослав Дмитрович, завідувач відділу духових та ударних інструментів Тернопільського музичного училища ім. С. А. Крушельницької; Кушнірик Мирослав Мар’янович, викладач-методист вищої категорії Тернопільського музичного училища ім. С. А. Крушельницької, головний диригент Тернопільського муніципального духового оркестру ‘’Оркестра Волі’’; Віятик Михайло Федорович, викладач-методист вищої категорії Тернопільського музичного училища ім. С. А. Крушельницької, художній керівник Тернопільського муніципального духового оркестру ‘’Оркестра Волі’’, заслужений діяч мистецтв України; Жеграй Богдан Богданович, ініціатор, засновник та  директор конкурсу, викладач-методист вищої категорії Тернопільського музичного училища ім. С. А. Крушельницької, заслужений працівник культури України.

 

       Статусність конкурсів завжди залежить від представницького складу журі – відомі виконавці, провідні педагоги. Без перебільшення, навіть столичні музичні змагання не завжди похваляться таким високоповажним складом. Журі VIII Міжнародного конкурсу трубачів ім. М. Старовецького складалося з професорів вищих музичних закладів Європи, які водночас є чудовими діючими музикантами. Клас труби оцінювали: голова журі – Жерар Метрайє (Швейцарія), професор кафедри духових інструментів Женевської вищої музичної школи та професор музичної академії Neojiba в м. Сальвадор де Баїя (Бразілія), діючий трубач оркестру  «De la Suisse romande», трубач ансамблю «Contrecamps», член ансамблю сучасних стилів музики «Compagnie du rossignol»; співголова журі – Наконечний Роман Михайлович, професор Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка, заслужений артист України, член гільдії трубачів України; члени журі:  директор конкурсу –  Жеграй Богдан Богданович, викладач-методист вищої категорії відділу «Оркестрові духові та ударні інструменти» Тернопільського музичного коледжу ім. С. Крушельницької, заслужений працівник культури України, член гільдії трубачів України; Пол Арчібальд (Великобританія), професор кафедри духових інструментів Лондонської королівської академії, соліст ансамблю «London-brass»; П’єр Бадель (Франція), професор по класу труби Гельсінської музичної академії (Фінляндія), інтернаціональний соліст, виконавець та представник фірми «Stomvi», соліст Англійського камерного оркестру, Будапештського, Лісабонського, Європейського  симфонічних оркестрів, оркестру Національної опери і національного оркестру Мюнхену, філармонійного оркестру Європи, симфонічного оркестру Угорського радіо; Томаш Слюсарчик (Польща), професор кафедри духових інструментів музичної академії м. Краків, професор кафедри духових інструментів музичної академії м. Бидгощ ім. Ф. Нововейського;  Борух Ігор Михайлович, доцент кафедри духових інструментів Одеської державної академії ім. А. В. Нежданової, заслужений працівник культури України; Подольчук Володимир Васильович, професор, завідувач кафедри музичного мистецтва Луганської академії культури і музики, професор кафедри духових інструментів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, професор-консультант Дніпровської академії музики ім. М. І. Глінки, заслужений артист України, член гільдії трубачів України; Ілля Федорак (м. Дубай, ОАЕ), представник фірми «Yamaha»; секретар журі –  Віятик Михайло Федорович, викладач-методист вищої категорії відділу Оркестрові духові та ударні інструменти» Тернопільського музичного коледжу ім. С. Крушельницької, художній керівник Тернопільського муніципального духового оркестру «Оркестра Волі», заслужений діяч мистецтв України.

 

   Конкурс валторністів оцінювали: голова журі – Бондарчук Володимир Іванович, народний артист України, професор Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової, викладач класу валторни, соліст Одеського національного філармонічного оркестру,; співголова журі – Томаш Біньковський (Польща), професор Варшавського музичного університету ім. Ф. Шопена, соліст симфонічного оркестру Варшавської національної опери; члени журі – Войцех Каміонка, професор Краківської академії музики, соліст Краківського філармонічного оркестру, симфонічного оркестру Краківської опери, оркестру «Bachsolisten» у Мюнхені, член міжнародної гільдії валторністів; Гордій Павло Антонович, старший викладач Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, викладач Київської середньої спеціальної музичної школи ім. М. В. Лисенка, соліст оркестру Київської національної оперети; Базів Назар Ярославович, старший викладач кафедри мідних духових та ударних інструментів Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка, соліст Львівської національної філармонії, лауреат всеукраїнського конкурсу; Таран Дмитро, соліст групи валторн оркестру Київської національної опери України ім. Т. Г. Шевченка, викладач класу валторни Київської середньої спеціальної музичної школи ім. М. В. Лисенка;  Кушнірик Мирослав Мар’янович, викладач-методист вищої категорії Тернопільського музичного коледжу ім. С. Крушельницької, соліст симфонічного оркестру Тернопільської обласної філармонії; секретар журі – Строгуш Іван Володимирович, концертмейстер групи валторн Австрійського симфонічного оркестру «K&K Philarmoniker», лауреат всеукраїнських конкурсів.

 

   Організатори конкурсу висловлюють щиру вдячність спонсорам та меценатам, всім небайдужим людям, які матеріально підтримали конкурс: Українському культурному фонду;  Ларисі Іванівні Римар, директору Тернопільського музичного коледжу, голові благодійного фонду «Соломія» за значну всебічну – фінансову, матеріальну, творчу та духовну –допомогу конкурсу; фірмі «Yamaha»; власнику ПП «Добрий самарянин»  Горбі Віталію; фірмі «Gewa»; Гадзу П. І.; Мандзію П. В.; Петрові Хріну (США); Володимиру Подольчуку; Роману Наконечному; Богданові Жеграю; Анатолію Пастухову; Володимиру Бондарчуку; Володимиру Олексієнку; музикантам і диригентам Тернопільського муніципального  духового  оркестру «Оркестра Волі»; трубачам Одеси; трубачам Сєверодонецька; трубачам Тернополя .

 

     Тож у нашому місті відбулися не просто музичні змагання, а важлива подія, свято, обрамлене урочистими концертами, до яких долучилися великі мистецькі колективи – Тернопільський муніципальний духовий оркестр «Оркестра Волі», головний  диригент-Мирослав  Кушірик, художній керівник оркестру, заслужений діяч мистецтв України Михайло  Віятик, директор – заслужений працівник  культури України Володимир Грицай, та симфонічний оркестр Тернопільської філармонії, диригент – художній керівник оркестру, заслужений діяч мистецтв України Мирослав Кріль, директор – народний артист України Ярослав Лемішка. Звичайно ж, вітав усіх гостей та учасників і духовий оркестр Тернопільського музичного коледжу, диригент – Василь Драгомирецький.

 

     Міжнародний музичний конкурс – подія надзвичайна. Вона викликає потужну реакцію педагогів, спеціалістів та – найголовніше   –  молодих музикантів, які дістають мотивацію до занять, бачать сенс у своїх непростих щоденних вправах, можуть ставити собі нові цілі і мріяти про артистичне майбутнє.  Минає час, і залишається дивуватись, як вдалося організаторам здійснити всі свої задуми, а учасникам – досягнути таких високих творчих результатів. Дійсно, конкурс став важливою культурною подією не лише нашого міста чи країни – він пройшов на високому міжнародному рівні. Скільки ж зусиль приклав його директор, Богдан Богданович Жеграй, взявши на себе всі нескінченні турботи, вирішення всіх проблем, з повагою до членів журі і учасників конкурсу продумавши гостинну зустріч і приємне перебування,  разом з колегою Мирославом Мар’яновичем Кушніриком  зробив усе необхідне для успішного проведення конкурсу, щоб він залишив хороші відгуки і приваблював ще більше учасників.

 

     Цього року завдяки щедрості спонсорів і невтомності організаторів, які їх забезпечили, призовий фонд був вагомим, як ніколи. У трубачів для кожної з трьох номінацій було передбачено Гран-прі – для старшої та середньої групи – труби фірми «Yamaha» (спонсор – фірма «Yamaha», представник фірми – Ілля Федорак – свого часу здобув ІІ премію на ІІ Міжнародному конкурсі ім. М. Старовецького), а для молодшої групи – труба фірми «Bach» ( спонсор – Петро Хрін, США); для перших місць пропонувалися дорогі сурдини фірми «Yamaha», серед подарунків були мундштуки, набори по догляду за інструментами; у валторністів – вагомі грошові премії, і теж призи –  сурдини. Тому конкурс привабив таку велику кількість виконавців, які приїхали не лише з різних куточків України, але й з інших держав: Польщі, Чеської республіки, Білорусі, Франції, Росії, Вірменії та навіть з Гонконгу. Крім того, під час конкурсу надавалися послуги від фірми «Yamaha» з обслуговування інструментів учасників, а для валторністів було організовано щоденні частування. Такий гарний прийом є швидше винятком, ніж правилом на юніорських конкурсах.

 

     Звичайно, учасників цікавили перш за все не вигідні фінансові умови, а престижність конкурсу та можливість поспілкуватися з відомими музикантами і отримати не лише їхнє схвалення, але і професійні поради. Багато юних музикантів вперше розкривають себе саме на конкурсах, заявляючи публічно про свій талант. У змаганнях брали участь три вікові категорії: молодша – учні шкіл та І-ІІ курси коледжів, середня – ІІІ-ІV курс коледжів, старша – студенти музичних академій. Молодша і середня група змагалася у двох турах, а для старших був і третій тур – обов’язковий твір на сцені філармонії у супроводі симфонічного оркестру, яким диригували: заслужений діяч мистецтв України Мирослав Кріль та диригент Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей  та  юнацтва Ділявер Османов, який був лауреатом І Міжнародного конкурсу ім. М. Старовецького (ІІІ премія).  Прослуховування конкурсних програм відбувалося одночасно у двох різних залах: трубачів – у педагогічному університеті, валторністів – в економічному університеті. Ректори цих закладів ласкаво надали можливість провести конкурс у їхніх приміщеннях.  А після прослуховувань увечері всі бажаючі могли відвідати майстер-класи членів журі.

 

 Ці майстер-класи стали вагомою складовою конкурсу і найпривабливішою його стороною – тут не було переможених, а були тільки ті, хто може відтепер похвалитися, що відвідував заняття у  найкращих європейських трубачів і валторністів. Чи була б ще інша така можливість у молодих хлопців і дівчат з Тернопільщини, які навчаються у музичних школах чи в нашому коледжі, які часто прикладають багато зусиль, просто добираючись до місця навчання, чи могли б вони так просто відвідати урок польського, французького, швейцарського чи англійського професора? А чи була б така можливість у викладачів коледжів –  підвищити свій професійний рівень викладання та ще й отримати від Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти (м. Київ) «Сертифікат учасника навчально-методичного практикуму з проблем викладання гри на мідних духових інструментах, який відвідав майстер-класи із підвищення кваліфікації та удосконалення практичних аспектів діяльності викладача»? Викладачам музичних шкіл видавалися аналогічні сертифікати за підписом директора конкурсу Жеграя Б. Б. Тому слід віддати належну пошану цим самовідданим вітчизняним та іноземним педагогам, які реалізовували своє щире бажання безкорисливо допомогти тим, хто відчуває в цьому потребу, хто не зупиняється на досягнутому і шукає вдосконалення. Без перебільшення можна сказати, що проведення майстер-класів повністю залежало від особистих якостей членів журі. Також  ці заходи свідчать про те, що їх організатори свідомо створюють  можливості для навчання і юних, і досвідчених, продумавши навіть видачу таких сертифікатів, щоб документ теж приніс свою користь.

 

Звичайне юне покоління – яке воно? Таке ж, як і завжди – молоді люди  мріють про майбутнє, але не бачать мети, хочуть бути щасливими, але трохи розгублені і не завжди розуміють, що від них вимагається.

 

Конкурсні змагання  допомагають з раннього віку формувати сильні особисті якості виконавців, вміння боротися за самореалізацію, за свою мрію. А саме ці риси потрібні  тим, кому не створюють комфортних умов, хто змушений долати труднощі, хто йде вгору не завдяки, а всупереч. Так, щоб досягнути мети, нам усім потрібно виховувати в собі мужність (бо ми з нею не народилися – люди ж були створені для раю…), молоді мусять бути сильними і внутрішньо, і фізично.

 

 А як подолати  негативні наслідки іншої сторони конкурсів – конкуренції, яка неминуче присутня в самій ідеї  змагань – хто кращий? Від впливу духу гордості і заздрості врятує тільки справедлива і неупереджена оцінка журі, коли заслуженість нагород не викликає ніяких сумнівів. Рішення було знайдено – в І турі учасники гратимуть обов’язкову програму, запропоновану завчасно (за рік до конкурсу) на інтернет-сайті, гратимуть за ширмою, коли журі тільки чує, але не бачить виконавця, і оприлюднює оцінки, ще не знаючи його прізвища. Коли виступали конкурсанти-трубачі, глядацька зала з нетерпінням і цікавістю слідкувала за електронним табло, на якому висвітлювалися суддівські оцінки (шкода, що з технічних причин не було такого табло у валторністів). Ця ідея одразу залишила позаду багато можливих небезпек у судженнях і дістала вдячний відгук і в учасників, і у їхніх вболівальників.

 

Як зазвичай, оцінювалася майстерність і віртуозність, володіння динамікою, враховувалися технічні труднощі твору і розкриття художнього задуму. Але вузьке спрямування – обмеження одним, і вперше цього року – двома інструментами, робить конкуренцію особливо гострою, виявляє кращих серед кращих, спонукує до вдосконалення, в результаті – рухає професійне зростання молодих музикантів. Адже до відповідальних виступів веде особливо ретельна підготовка. Але конкуренція не призначена, щоб від кожного взяти щось корисне; вона просто когось звеличує, а когось відкидає, а тому і тих, і інших –  пригнічує, виснажує сили і забирає радість. Наскільки ж корисніша співпраця і взаємодопомога, коли ти – не самотній герой, а сильний серед сильних.

 

   Тому віддаймо належне усім, хто долучився до конкурсу. Зусилля кожного спонсора, організатора, члена журі, конкурсанта, концертмейстера, педагога склалися разом в одну велику подію. Її  мета – більша, ніж відзначення найкращих юних трубачів та валторністів. Згуртовуючи музикантів різних поколінь заради досяжної спільної цілі – зростання виконавської культури – конкурс робить велику справу, яку не одразу всю видно, але яка обов’язково дасть великі наслідки у майбутньому.

 

Ця думка була провідною на  урочистому відкритті конкурсу, де з вітальними словами виступали: заслужений діяч мистецтв України, директор департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації         Шергей Г. П.;  голова благодійного фонду «Соломія», директор Тернопільського музичного коледжу ім. Соломії Крушельницької Римар Л. І.; від мерії міста – начальник управління культури Смик О. І.; представник фірми «Yamaha» Федорак І.; також присутніх поблагословив священик о. Орест. Чарівна ведуча Наталія Букало розповіла  історію конкурсу, як усе починалося,  і про людину, якій він  присвячений – про Мирона Старовецького.

 

Великий концерт розпочався звучанням духової музики – Тернопільський муніципальний духовий оркестр «Оркестра Волі» виконав стрімку «Легку кавалерію» Ф. Зуппе під  керуванням маестро – Мирослава Кушнірика. Але як же гарно були представлені  члени журі!. Вони вийшли на сцену зі своїми інструментами і натхненно заграли в супроводі «Оркестри Волі», показавши себе чудовими музикантами. Трубачі виконали «Адажіо» Т. Альбіноні, а квартет валторністів – Концерт №1 Р. Штрауса. Також запам’ятався виступ братів Імре і Томаса Поповичів (Ужгород), ансамблю труб під кер. В. Подольчука, в якому також брала участь солістка симфонічного оркестру Гонконгу Хо Мінь Янг (ударні інструменти). Прийшли на свято духової музики і співаки – виступали заслужений артист України Микола Блаженко та заслужений працівник культури України Іван Громик. Долучилися до святкового відкриття конкурсу і супер-фіналісти Х-фактора, тернопільська група «Тріода».

 

На концерті, який завершував конкурс, грали його переможці. Але переможців було значно більше, ніж міг вмістити один концерт. Тому згадаємо їх усіх ще раз.

Серед трубачів в молодшій віковій категорії лауреатами стали:

Гран-прі – Курпіта Роман, Тернопільський музичний коледж,

викладач – Жеграй Б. Б., концертмейстер – Скалій Н.В.;

І премія – Халілов Тимур,  ДМШ №6, м. Дніпро, викладач – Нестеренко М. С., концертмейстер – Охота Г. О.;

ІІ премія – Жур Олексій, Сєверодонецький коледж культури і мистецтв, викладач – Яременко Л. М., концертмейстер – Ніколаєва Г. С.;

ІІ премія – Максименко Ігор, Кіровоградський музичний коледж, викладач – Федорак С. О., концертмейстер – Максименко М. І.;

ІІ премія – Арам Галстян, м. Степанакерт, Нагірний Карабах, Вірменія, викладач – Арутюнян Д.;

ІІ премія – Шуляр Кирило, Львівська ССМШ, викладач – Наконечний Р. М.;

ІІІ премія – Танг Хо Фаі, Гонконг, викладач –  Дж. Нган, концертмейстер – Скалій Н. В.;

ІІІ премія – Савчук Давид, Чернівецький обласний коледж мистецтв, викладач –  Кшижевський Я. В., концертмейстер – Курінна О. І.;

ІІІ премія – Сіщук Сергій, Івано-Франківське музичне училище, викладач – Жибак І. М., концертмейстер – Граб О. М.

Дипломантами стали: Ткачук Юрій (м. Рівне), Сливка Петро (м. Тернопіль), Сорока Михайло ( м. Чернігів), Смерека Василь ( м. Львів), Доманський Давид (м. Хмельницький).

 

В середній віковій категорії лауреатами стали:

Гран-прі – Микитюк Назар, Тернопільський  музичний коледж, викладач – Жеграй Б. Б., концертмейстер – Скалій Н. В.;

І премія – Ковальчук Артур, Одеська ССМШ, викладач – Борух І. М.;

ІІ премія – Савків Андрій, Івано-Франківське музичне училище, викладач – Жибак І. М., концертмейстер – Граб О. М.;

ІІІ премія – Матіаш Аутін, Франція, викладач П. Бадель, концертмейстер – Возьянова О.В.;

ІІІ премія – Гросуляк Оксана, Тернопільський музичний коледж, викладач – Баклаженко О.П., концертмейстер – Мудра Н.М.;

ІІІ премія – Ковальчук Дмитро, Хмельницький музичний коледж, викладач – Кашперський В.П., концертмейстер – Герасимюк А.М.

Дипломантами стали: Андріїшин Андріан (м.Львів), Каліновський Станіслав (Білорусь), Вдовичин Олег (м. Дрогобич), Стахнів Лука (м. Львів), Бурак Остап (м. Чернівці), Щекін Олександр (м. Львів), Купінець Іван (м.Львів), Кучма Юрій (м. Львів).

 

У старшій віковій групі лауреатами стали:

Гран-прі – Побейнич Денис, Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії, викладач – проф. Новіков В.А., концертмейстер – Возьянова О.В.;

І премія – Яременко Леонід, Харківський національний університет мистецтв, викладач – Тарарак Ю.П., концертмейстер – Ніколаєва Г.С.;

ІІ премія – Попіцану Юліан, Луганська державна академія культури і мистецтв, викладач – доцент Подольчук В.В., концертмейстер – Возьянова О.В.;

ІІІ премія – Горрач Рафаель, Франція, викладач П. Бадель, концертмейстер – Возьянова О.В.;

ІІІ премія -  Кірсов Дмитро, Харківський національний університет мистецтв, викладач – Тарарак Ю.П., концертмейстер – Радченко Е.Г.

Дипломантами стали:  Грищук Вікторія (м. Львів) – (учасниця, яка пройшла в 3-й тур, але не брала в ньому участі через хворобу),  Кравченко Дмитро

(м. Львів), Бура Тетяна (м. Київ-м.Луганськ), Ковальчук Тарас (м. Львів).

 

Серед валторністів лауреатами стали: в молодшій віковій категорії –

І премія – Сорока Інга, Київська ССМШ, викладач - Таран Д.Г., концертмейстер – Буров С.В.;

ІІ премія – Коляда Георгій, ЦМШ Дніпропетровської академії музики, викладач – Семеряга В.О., концертмейстер – Акіменко Г.М.;

ІІ премія – Сусленко Артем, Київська ССМШ, викладач - Таран Д.Г., концертмейстер – Буров С.В.;

ІІІ премія – Підлісний Андріан, Львівський музичний коледж, викладач –  Пронюк Ю. А., концертмейстер – Бабічева Н.П.;

ІІІ премія – Романенко Олександр, Тернопільський музичний коледж, викладач – Кушнірик М.М., концертмейстер - Скалій Н.В.;

ІІІ премія – Демедюк Олександра, Малинська ДШМ, викладач – Олексієнко В.П., концертмейстер – Скалій Н.В.  

Дипломантами стали: Цимбалістий Богдан (м. Калуш), Калашнік Юрій (м.Світловодськ), Жулин Юрій (м. Тернопіль).

 

В середній віковій категорії:

І премія – Бойко Роман, Тернопільський музичний коледж, викладач – Кушнірик М.М., концертмейстер – Скалій Н.В.;

ІІ премія – Лисак Андрій, Тернопільський музичний коледж, викладач – Спас Г.І., концертмейстер – Макарова І.Й.;

ІІ премія – Магльована Олександра, Тернопільський музичний коледж, викладач – Кушнірик М.М., концертмейстер – Скалій Н.В.;

ІІ премія – Гайдзіс Міколай, Польща, викладач – Т. Біньковський, концертмейстер – П. Гайдзіс;

ІІІ премія – Віхоть Павло, Дрогобицький музичний коледж, викладач – Киселевич С.І., концертмейстер – Ляш Т.І.;

ІІІ премія – Олійник Юрій, Житомирське музичне училище, викладач – Бондарчук В.І., концертмейстер – Трейсер О.С.;

ІІІ премія - Осіпов Вадим, Чернівецький коледж мистецтв, викладач – Серебрянський А.П., концертмейстер – Павлова О.М.

Дипломантами стали: Дуняк Сергій (м. Теребовля), Собчук Євген (м. Хмельницький).

Старша вікова категорія:

І премія – Андрейчук Михайло, Одеська національна музична академія, викладач - викладач – Бондарчук В.І., концертмейстер – Павлова О.М.;

ІІ премія – Вільчинський Вадим, Одеська національна музична академія, викладач - Бондарчук В.І., концертмейстер – Павлова О.М.;

ІІ премія – Недашківський Олег, Київська національна музична академія, викладач – Гордій П.А., концертмейстер – Скалій Н.В.;

ІІІ премія – Морозович Олександр, Одеська національна музична академія, викладач - викладач – Бондарчук В.І., концертмейстер – Павлова О.М.;

ІІІ премія – Подлюк Олена, Одеська національна музична академія, викладач - викладач – Бондарчук В.І., концертмейстер – Павлова О.М.

Дипломантом став Мамуляк Ярослав (м. Одеса).

 

Крім  пошани педагогам, хочеться висловити велику вдячність концертмейстерам – невтомним трудівникам, які і на безкінечних репетиціях, і на сцені – завжди  разом з солістом, і разом переживають і удачі, і невдачі.

 

Також хочеться ще раз згадати про спонсорів, без яких цей конкурс просто не відбувся б. Хто з нас міг би оплатити проїзд для українських та європейських професорів, та ще їхні робочі дні? А Український культурний фонд це зробив. Хто міг би подарувати чудові труби, на яких аж хочеться грати, та навіть мундштуки, які не всі люблячі батьки можуть купити своїм дітям, якби не фірма «Yamaha»? Якщо задуматися, чого вартувало привезення на конкурс прекрасного роялю фірми «Yamaha», цього шляхетного чорного велетня, який мав супроводжувати солістів і звучати бездоганно, щоб і солісти прагнули звучати бездоганно! Особлива подяка – директору Тернопільського музичного коледжу, голові  благодійного фонду «Соломія» Римар Ларисі Іванівні, яка і фінансовою підтримкою роботи членів журі, і своєю енергією, і особистою участю допомогла провести цей конкурс. Приємно, що в далеких Сполучених Штатах є наш колишній земляк Петро Хрін, який з готовністю відгукнувся  і оплатив трубу фірми «Bach» для Гран-прі в молодшій категорії, для юнака, якого він навіть ніколи не бачив. А трубачі Тернополя, Одеси і Сєверодонецька купили мундштуки для молодих та перспективних музикантів. Згадаємо ще раз про ПП «Добрий самарянин»; фірму «Gewa»; Гадза П. І.; Мандзія П. В.; членів журі – декотрі з них одразу виступили спонсорами, а декотрі залишили значні кошти для наступного конкурсу; музикантів-духовиків Тернопільського муніципального духового оркестру «Оркестра Волі»; учнів Мирона Старовецького та Богдана Жеграя; усіх трубачів та валторністів, які пожертвували особисті кошти для чудової справи.

 

Мине час, і в пам’яті залишиться щось головне. Що нам хотілося б найбільше запам’ятати про цей конкурс?  Хтось згадуватиме свої бурхливі почуття, хтось –  задоволення від  слухання, багато різного. Але у всіх це буде пов’язано з тембром труби і валторни. Сильний, чистий, дзвінкий, яскравий, співучий тембр труби колись звучав у дуже важливі моменти: оголошення битви, сигнал про небезпеку, збір війська, урочисте святкування перемоги. Від її голосу залежало життя воїнів.  Під час наступу незрозумілий сигнал міг бути згубним для війська.

 

Історично склалося так, що і валторна – теж так званий сигнальний інструмент, колись вона асоціювалася не з військовим, а з мисливським чи пастушим побутом, хоча в сучасній музиці вона все частіше характеризує військову доблесть. Звучний голос валторни надає музиці урочистості і святковості. Її тембр, м’який,  піднесений, поетично-романтичний, але насичений, потужний, здатний добре  поєднуватися з іншими інструментами. 

 

Як же правильно було сказано ще у біблійні часи: «Якщо сурма видасть невиразний звук, хто приготується до бою?» (1 Коринфян 14:8). Ці слова актуальні і досі, і в прямому значенні вони нагадують про відповідальність музиканта грати якісно. Будемо пам’ятати, що насправді від музики дуже багато залежить, і щасливі ті, хто її любить, слухає і розуміє.

 

Листопад 2018 р.